24 лютого виповнюється 365 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Студенти груп М-19-19 і Ф-22-11 з викладачем соціальних дисциплін Філіпенко А.В. обговорювали на онлайн-конференції цю подію. Своєю збройною агресією росія розв’язала континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової безпеки, встановлену після Другої світової війни. Росія веде бойові дії, порушуючи всі можливі норми міжнародного права, а світ знову зіткнувся з режимом, який прагне та прямує до новітнього тоталітаризму.
Російські війська здійснюють небачені в Європі з часів Другої світової
авіаційні, ракетні та артилерійські обстріли території України. Російські ракети
та снаряди вражають тисячі цивільних об’єктів інфраструктури: житлові
будинки, лікарні, школи, дитячі садки, торговельно-розважальні центри. Як
колись нацистська Німеччина тероризувала бомбардуваннями Британію у
1940–1941 роках, так росія тепер тероризує Україну. Метою російської агресії є
не просто загарбання територій, а знищення нашої національної ідентичності.
За рік, що минув від повномасштабного вторгнення, український народ
продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості
та єдності перед ворогом. Повномасштабний напад пришвидшив консолідацію
української нації. Національна єдність стала основою успішного спротиву.
Українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську військову
агресію хоча на початку повномасштабного вторгнення нам не давали шансів,
що ми вистоїмо проти цієї навали.
Але за рік великої війни Збройні сили України захистили рідну землю,
відстоюють незалежність України та не дозволяють знищувати все українське.
Відважний український народ ціною своїх життів боронить не лише себе, а й
увесь світ. Українці стримують божевільного агресора, який погрожує
перетворити планету на ядерний попіл.
Викладачі Камнєв М. М. і Камнєва В.Б. провели спільну виховну годину
«Вплив воєнних дій на заповідну зону Краматорського району»
І кожен новий день боротьби – це нова причина не здаватися. Бо,
пройшовши стільки всього та переживши стільки жахіть, ми не маємо права не
дійти до кінця.
Ми переможемо, бо за росію воює армія, а за Україну воює НАРОД!
А Український народ має іншу ментальність та цінності. Розглянемо це на
прикладі відомих колядок. В російських колядках домінантним мотивом є
мотив вимоги подарунків за те, що вони обколядували хату. У нас колядники
жартівливо просять почастувати, але доброзичливо.
Наприклад:
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п'ятака.
А в росіян така вимога винагороди за коляду не те, що суворіша, вона часом
жорстока:
Коляда, коляда,
Кто не даст пирога,
Мы корову за рога,
Кто не даст пышки,
Мы тому в лоб шишки,
Кто не даст пятачок,
Тому шею на бочок.
Навіть особливості гумору обох народів є суттєво відмінними. Якщо в росіян
він жорстокий і межує з грубістю, то більше делікатний і дотепний – це гумор
українців.
Слава всім, хто воює за Україну!
Світла памʼять кожному, хто віддав своє життя за волю для України!
Слава Україні!
