Волонтерство – покликання чи усвідомлена відповідальність?

Протягом третього року великої війни, спричиненої нелюдською агресією росії – країни без душі та совісті, усім нам довелося адаптуватися до непростих умов навчання і роботи, долати відчуття тривоги і втоми, боротися з байдужістю, берегти в собі віру та надію. Наодинці це робити важко, значно легше, коли поряд є однодумці, що вміють підтримати, розрадити, коли поряд є волонтери, готові віддати свій час та сили задля допомоги іншим.

Серед викладачів та студентів Слов’янського фахового коледжу індустрії та фармації є такі люди, що протягом цього періоду свідомо прийшли до волонтерства. Допомогти ближнім, самореалізуватися, бути у постійному вирі живого спілкування – в цьому суть діяльності наших колег: Соловар Валентини Василівни, Куліш Ірини Іллівни, Поволоцької Ганни Михайлівни, Лучинського Віталія Ігорьовича, Філіпенко Алевтіни Вікторівни, Говрас Олександри Володимирівни. На засіданні Волонтерського клубу СФКІнФарм, яке відбулося 26 грудня 2024 року, саме вони стали ключовими фігурами, ділилися волонтерськими історіями, розкрили особливість своєї діяльності в ГО «Дніпровські бджілки» (м. Дніпро), «БФ «Крила Підтримки» (м. Калуш), Товариство Червоного Хреста України (Донецька область), яка реалізується через соціальні, психологічні, освітні проєкти, через співпрацю з міжнародними організаціями та фондами. До виступів долучились студенти старших курсів, які також розповіли про власний волонтерський досвід. 


У ході спілкування чітко окреслилися напрямки волонтерської роботи та рекомендації: як знайти себе у волонтерстві, з чого почати, де шукати. Досвідчені колеги зазначили, що краще долучитися до тієї діяльності, яка близька людині за здібностями, певними вміннями чи навичками. Варто визначитися, чи займатися механічною роботою (плести сітки, сортувати гуманітарну допомогу чи медикаменти, готувати їжу) або спілкуватися з людьми. Це важливо, адже кожна людина краще та якісніше робить те, що вміє та любить, бо волонтерство – це і усвідомлення власної відповідальності, і робота за покликом душі.

Зустріч вийшла живою, цікавою, а головне корисною. Присутні висловили сподівання, що такий формат обміну досвідом варто продовжувати, щоб з кожним новим засіданням клубу кількість волонтерів коледжу зростала, а допомога доходила до своїх адресатів.

Nick Kamnev - 2000-2023 All Rights Reserved