Адаптація – це пристосування самоорганізованих систем до умов середовища, що змінюються. Ми знаємо, що соціалізація триває все життя. Юність завершує активний період соціалізаціїе, і цей етап спричиняє психофізіологічні зміни. Саме тому такий період називають «важким віком», «переломним періодом». Його зміст полягає у зміні поведінкових характеристик: від майже повного послуху юнаки переходять до прихованої чи відкритої непокори батькам. У особистостей цього віку вибудовується паралельна система цінностей та поглядів на світ. Усвідомлення свого «Я» відбувається як осмислення свого місця у навколишньому соціумі, тому підтримка підлітків з боку дорослих – батьків, наставників, класних керівників, практичних психологів – є дуже значущою, особливо у період адаптації до умов нового закладу освіти.
Метою адаптивних заходів є створення системи роботи, що сприяє якнайшвидшій адаптації студентів нового набору до студентського життя.
Завдання:
– створювати умови для розвитку групової згуртованості;
– сприяти створенню сприятливого психологічного клімату у колективі;
– сприяти розвитку навичок ефективної міжособистісної взаємодії, підвищення впевненості у собі;
– створювати умови для встановлення та підтримання соціального статусу першокурсників у новому колективі;
– сприяти формуванню у першокурсників позитивних навчальних мотивів;
– сприяти запобіганню та зняттю у першокурсників психологічного, фізичного дискомфорту, пов’язаного з новим освітнім середовищем;
– розробка та проведення психокорекційних заходів.
Серед етапів роботи практичного психолога щодо адаптивних заходів є такі види діяльності:
Діагностування та персоналізацію даних, а також фото-, відеозвітність.
Діагностування.
Співпраця з класними керівниками.
Робота з батьками.
Ознайомлення студентів з рекомендаціями.
Написання аналітичної довідки.
Виступ на педагогічній нараді.
Індивідуальне консультування студентів, які мають труднощі в адаптації, батьків, викладачів, що працюють з даними студентами.
9. Корекційні заняття.
10. Повторна діагностика (ІІ етап).
Головним в адаптації залишається процес психологічної перебудови особистості студента, його зацікавленості, а також здатності, вміння і бажання пристосовуватися до нового соціального середовища, до умов навчання в коледжі.
І тут велику роль відіграє самостійна, творча робота студента, а завданням є, перш за все, не тільки швидше і м'якше адаптувати, не тільки дати професійні знання і сформувати вміння, а й навчити «вжитися», полюбити обрану професію, допомогти майбутньому фахівцеві «увійти» в реальні умови сучасного життя.
Тому і допомога повинна здійснюватися всіма фахівцями коледжу на основі їх спільної взаємодії.
Таким чином, виявлення труднощів у студентів і визначення шляхів їх подолання дозволить підвищити адаптаційну активність студентів, успішність і якість знань.
