Природно вважати, що кожен громадянин будь-якої країни може вільно користуватися основними правами людини — мати свободу думки, релігії, за бажанням брати участь у зібраннях та об’єднаннях. Та, на жаль, багато людей у всьому світі на собі відчули, що держави не завжди схильні дотримуватися задекларованих цінностей, і українці — не виняток. Люди, що виборювали свободу й незалежність українського народу за часів Радянського Союзу, страждали від репресій та переслідувань з боку влади. Вони були фактично приречені стати політв’язнями, тобто людьми, що засуджені та ув’язнені з політичних причин. Пам’ятаючи та шануючи цих сміливих людей, щорічно 12 січня наша країна відзначає День українського політв’язня.
Саме 12 січня 1972 року в Києві та Львові почалися арешти політичних та громадських діячів, які тривали три дні. За ці дні було затримано Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, Стефанію Шабатуру, Івана Світличного, Михайла Осадчого та інших відомих «шістдесятників». Арештовано було практично всіх провідних діячів національно-демократичного руху України. Їх обвинувачували в антирадянській агітації та пропаганді, а проти деяких сфабрикували звинувачення в кримінальних злочинах. Майже всі підсудні отримали максимально суворі вироки.
Сьогодні День українського політв’язня стає приводом для згадки про українців, яких за їхні переконання утримує в заручниках російський путінський режим. Після початку російської агресії проти України в 2014 році на тимчасово окупованих рф територіях розгорнувся справжній терор проти українців і кримських татар. Режим путіна перевершив навіть радянський тоталітаризм, і старі методички набули нової сили: створення атмосфери страху, безсилля і безнадії, терор проти інакодумців, воєнні злочини, брутальні порушення прав і свобод, презирство до людської гідності, підміна непорушних цінностей доктриною «русского мира». Але цій тотальній пропаганді беззаконня є ефективна протидія: єдність нації, допомога армії, блокування російської дезінформації, широкомасштабна міжнародна підтримка нашої країни.
