Від Різдва до Водохреща українці відзначають календарно-обрядовий цикл свят, які поєднують давні обряди (колядки, вертеп, дідух) та християнські традиції, що символізують оновлення, очищення, сімейне єднання.
У ці дні кожна родина прикрашає оселю та головний святковий атрибут – ялинку; за звичаєм усі готують смачні страви і дарунки, які символізують любов, турботу та побажання добра і гарного настрою. Викладачі Слов’янського фахового коледжу індустрії та фармації теж підготували та надіслали новорічні смаколики для наших захисників, щоб допомогти їм відчути атмосферу свята і затишку та висловити нашу підтримку.
У вівторок, 6 січня, відзначають Хрещення Господнє, або Богоявлення за новоюліанським календарем, на який перейшли ПЦУ та УГКЦ. Це третє, найбільше й завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. У народі воно має кілька назв: Водохреща, Водохрестя, Водощі, Йордан. Вода, освячена напередодні Богоявлення, 5 січня, і в сам день Водохреща, 6 січня, має однакову силу й призначення: нею освячують храми та оселі, дають пити тяжкохворим і зберігають удома протягом року до наступного Водохреща.
У народі з Водохрещем пов’язували чимало прикмет. Якщо цього дня ясна й холодна погода – літо буде посушливим, а якщо похмуро й сніжно – врожай рясним. Сніг під час освячення води віщує, що добре роїтимуться бджоли і колоситиметься хліб. Якщо ніч зоряна – вродять горіхи та ягоди. На Водохреще востаннє колядують.
Отже, зараз ми перебуваємо у часі, коли стародавні вірування в оновлення природи злилися з християнською історією і створили унікальні українські святкові традиції, що підкреслюють цінність родини, дому, укріплюють віру та надію, єдність українського народу.
