Щороку 22 червня в Україні вшановується День скорботи і пам’яті жертв війни, встановлений Указом Президента України № 1245/2000 від 17 листопада 2000 року. Цього дня по всій країні традиційно оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, бо саме 22 червня 1941 року нацистська Німеччина розпочала кривавий наступ, який перетворив українські землі на арену масових руйнувань, страждань і людських втрат.
За різними оцінками, під час Другої світової війни загинуло від 8 до 10 мільйонів українців. З них – приблизно 5 мільйонів цивільних осіб. Понад 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, і ще 10 мільйонів людей втратили свої домівки. Повністю або частково зруйновано понад 700 міст і селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл. Україна зазнала втрат у тій війні, які перевищили сумарні втрати Великої Британії, Канади, США і Франції.
Сьогодні Україна знову потерпає від кривавої військової агресії і особливо гостро усвідомлює ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, боронять наші кордони, нашу свободу. Ворог знову нищить наші міста й села, а українці знову захищають свою землю і вшановують усіх, хто віддав своє життя за свободу та майбутнє – як у минулому, так і тепер. Тож 22 червня – це не лише про історію. Це про нас. Про нашу пам’ять, силу і незламність.
Слава Україні! Героям слава!
