Сьогодні, 12 червня 2026 року, у всьому світі відзначають день боротьби з дитячою працею. Цей день — нагадування всьому світові, що діти – це не робоча сила, що кожна дитина повинна мати можливість навчатися, мріяти, розвивати свої здібності та почуватися захищеною. Для України тема дитячої праці сьогодні особливо болюча. На тимчасово окупованих територіях діти стикаються із примусовою працею, ідеологічним тиском та мілітаризацією. Ті, кого вдалося повернути з рф і ТОТ, розповідають про тяжкі умови життя.
Світова статистика теж вражає: понад 160 мільйонів дітей працюють, і половина з них — у небезпечних умовах. Попри значний прогрес у боротьбі з експлуатацією дітей проблема залишається актуальною для багатьох країн світу. Не кожна робота, яку виконує дитина, вважається дитячою працею. Допомога батькам по господарству, участь у сімейному бізнесі в безпечних умовах або легкий підробіток у вільний від навчання час можуть сприяти набуттю життєвого досвіду та відповідальності. Однак дитячою працею вважається діяльність, яка позбавляє дітей дитинства, перешкоджає навчанню, негативно впливає на фізичне або психічне здоров’я, становить небезпеку для життя. Особливу тривогу викликають найгірші форми дитячої праці: рабство, торгівля дітьми, примусова праця, використання дітей у збройних конфліктах, проституції, порнографії, незаконній діяльності або на небезпечних виробництвах.
За даними ініціативи Президента України Bring Kids Back UA, додому вже повернули 2261 дитину. Але тисячі ще залишаються у депортації.
Наша держава робить усе можливе, щоб українські діти повернулися додому, щоб вони мали змогу навчатися, мріяти й рости у безпеці. Бо діти — це майбутнє нації.
